ГС «Українська ресторанна асоціація» розпочала свою роботу на фоні кризи у ресторанній галузі, пов’язаній із крантинними обмеженнями COVID-19. Ми робили все можливе, щоби заклади могли працювати попри усі нововведення та заборони, та 24/7 узгоджували питання, які стосувалися роботи саме у цей складний період. Але сьогодні напрямок діяльності Української ресторанної асоціації розширюється і ми беремо у роботу вирішення проблем, які давно назрівали у галузі.
У червні ГС «Українська ресторанна асоціація», за проханням юридичних та фізичних осіб підприємців – членів асоціації, які працюють в галузі ресторанного господарства в Україні, в тому числі в місті Києві, надала пропозиції Голові Державної регуляторної служби України Олексію Володимировичу Кучеру щодо вдосконалення нормативної бази в галузі водопостачання та водовідведення.
Міські водоканали, які фактично є монополістами у вирішенні даних питань, використовують існуючі норми на власну користь, при цьому:
- вкрай ускладнені питання підключення об’єктів до систем водопроводу та каналізації, для отримання технічних умов та укладення договору від абонента нерідко вимагаються значні витрати на проведення змін у об’єктах водопостачання рестораторів, навіть таких, які прямо не передбачені жодними нормами;
- укладення постійних договорів на послуги з водопостачання та водовідведення затягується з боку водоканалів, тимчасові договори своєчасно не продовжуються (при цьому є постійна загроза нарахування вартості звичайних послуг в 5-кратному (!) розмірі як за «понаддоговірні обсяги»);
- незважаючи на наявність договору, після його укладення, водоканал продовжує вимагати отримання та регулярного щорічного продовження (навіть при відсутності змін) фактично дозвільних документів, не передбачених законом (на кшалт «умов на скид»);
- лабораторний контроль за стічними водами проводиться фактично в односторонньому порядку, арбітражний перегляд результатів аналізів ускладнений;
- недолугі норми щодо «кратного» нарахування вартості послуг з водопостачання та водовідведення (фактично – штрафні санкції), які існують в чинних правилах не тільки за «перевищення ПДК» за іноді сумнівними аналізами, а і, наприклад, у разі «скасування умов на скид» (самим водоканалом!) використовуються водоканалами для здирництва додаткових коштів або як елемент шантажу (наприклад, не оплачуєте штраф – відключаємо воду повністю).
Свій погляд на кожний із цих пунктів, а також пропозиції щодо зміни ситуації на користь рестораторів ми обгрунтували у зверненні УРА.
І днями Державна регуляторна служба відреагувала на питання актуальності "Правил приймання стічних вод в систему каналізації міста Києва". Ми отримали офіційного листа, що Служба звернулась в інтересах підприємців до КМР, стосовно необхідності вжиття заходів, щодо скасування розпорядження виконавчого органу КМР від 12.10.2011№ 1879 "Про затвердження Правил приймання стічних вод в систему каналізації міста Києва", зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за №44/903.
Це саме ті Правила, які 4 роки тому було скасовано Урядом Наказу № 37 (з 2017 року). Але насправді вони не були ані скасовані, ані приведені у відповідність з Наказом № 316 від 01.12.2017 року, ані жодним чином змінені в бік усунення зайвих регуляторних бар’єрів, що заважають розвитку бізнесу, не відповідають закону та створюють умови для зловживання монопольним становищем та виникнення корупційних схем.
Чекаємо на позитивні результати у столиці та продовжимо вас тримати у курсі подій.
Comments