15 липня, після двох етапів перемовин між рестораторами та владою Закарпатської області, які координувала Українська ресторанна асоціація, ми отримали позитивний результат.
Ресторанам дозволили працювати не тільки на літніх майданчиках, а і у залах, а години вечірньої роботи продовжили до 23:00 замість 22:00.
Про перебіг подій розповіла активіст та ресторатор Тамара Готра:
"З моменту послаблення карантину ресторани Закарпаття не працювали в залах. Ми працювали лише на літніх майданчиках — і враження від такої роботи, звичайно, гнітючі.
Якщо порівняти виручку за червень цього року із відповідним періодом у минулому році, то виручка становить 60% — тобто близько 40% ми втратили. Ми пов'язуємо це із відсутністю туристів у місті Ужгород, а також із зниженням платоспроможності у населення. Наш середній чек значно впав. Коли ми відкривалися після карантину, ми всі були дуже щасливі навіть працювати на літніх майданчиках. Ми не розуміли, як це буде, закупили багато одноразового посуду, і певний час працювали із ним. Це було дуже незручно, у нас навіть є негативні відгуки. Згодом зрозуміло, що це стало не потрібно, адже є посудомийні машини і ми можемо термічно обробляти посуд там. Люди не звикли, ми не звикли — антисептики, маски, дистанція — це було, як заново на велосипеді вчитися їздити або ходити. Коли нам дозволили 15 липня працювати всередині закладів, ми розучилися так працювати — гості бояться заходити усередину. Тож потрібен деякий час, щоб навчитися працювати, як це було до початку пандемії Covid-19".
Коли нам заборонили працювати після 22:00 на літніх майданчиках, ми почали зідзвонюватися із колегами і питати, що відбувається. У кожного буди свої плани: у когось діджей на терасі грав, у когось був гастро-вечір. Перший, із ким я зідзвонилася, був Мирослав Баганич, мій колега — у нас були такі нотки відчаю: ну що ми удвох зробимо? Це тільки втрачений час і нерви. А потім до нас долучилися інші колеги: адже не всі працюють вдень, і є ресторани лише у нічному форматі, для дальнобійників, які проїжджають містом. І через соцмережі ми підключили всіх небайдужих рестораторів.
Перша зустріч була у парку, на нейтральній території — і на першу зустріч прийшло більше ста рестораторів. Для Ужгорода це дуже багато, тому що Ужгород аполітичний, тяжкий на підйом. Тому для нас це був сюрприз. Так і створилась наша рестораторська спільнота, із дуже розумних та небайдужих людей.
Формат співпраці із владою мене щиро здивував тим, наскільки влада виявилася комунікабельною: як швидко вони реагують, які вони відкриті і як вони нас чують. І я розумію, перед яким важким вибором вони опинилися: між фізичною безпекою регіону, і ця цінність найголовніша, та потребою бізнесу заробляти, що також важливо. Будь-якому керівнику зрозуміло, що важливо те і те. Тому я дуже вдячна я дуже вдячна голові Закарпатської ОДА Олексію Геннадієвичу Петрову за виваженій підхід.
Досвід із співпраці із владою у нас позитивний. Ми хотіли би співпрацювати і надалі, адже коронавірус закінчиться, а нам потрібно буде повертати у регіон туристів. Хотілося, щоб ця стресова ситуація стала точкою росту для нашої співпраці, розвитку регіону і пішла нам всім на користь.
Також я дякую Українській ресторанній асоціації за швидке включення у нашу проблему, за руку підтримки, за координацію. Це для нас дуже важливо".