Успішний приклад: як ресторатори Ужгорода об'єдналися для переговорів із владою

15 липня, після двох етапів перемовин між рестораторами та владою Закарпатської області, які координувала Українська ресторанна асоціація, ми отримали позитивний результат.


Ресторанам дозволили працювати не тільки на літніх майданчиках, а і у залах, а години вечірньої роботи продовжили до 23:00 замість 22:00.


Про перебіг подій розповіла активіст та ресторатор Тамара Готра:

"З моменту послаблення карантину ресторани Закарпаття не працювали в залах. Ми працювали лише на літніх майданчиках — і враження від такої роботи, звичайно, гнітючі.


Якщо порівняти виручку за червень цього року із відповідним періодом у минулому році, то виручка становить 60% — тобто близько 40% ми втратили. Ми пов'язуємо це із відсутністю туристів у місті Ужгород, а також із зниженням платоспроможності у населення. Наш середній чек значно впав. Коли ми відкривалися після карантину, ми всі були дуже щасливі навіть працювати на літніх майданчиках. Ми не розуміли, як це буде, закупили багато одноразового посуду, і певний час працювали із ним. Це було дуже незручно, у нас навіть є негативні відгуки. Згодом зрозуміло, що це стало не потрібно, адже є посудомийні машини і ми можемо термічно обробляти посуд там. Люди не звикли, ми не звикли — антисептики, маски, дистанція — це було, як заново на велосипеді вчитися їздити або ходити. Коли нам дозволили 15 липня працювати всередині закладів, ми розучилися так працювати — гості бояться заходити усередину. Тож потрібен деякий час, щоб навчитися працювати, як це було до початку пандемії Covid-19".


Коли нам заборонили працювати після 22:00 на літніх майданчиках, ми почали зідзвонюватися із колегами і питати, що відбувається. У кожного буди свої плани: у когось діджей на терасі грав, у когось був гастро-вечір. Перший, із ким я зідзвонилася, був Мирослав Баганич, мій колега — у нас були такі нотки відчаю: ну що ми удвох зробимо? Це тільки втрачений час і нерви. А потім до нас долучилися інші колеги: адже не всі працюють вдень, і є ресторани лише у нічному форматі, для дальнобійників, які проїжджають містом. І через соцмережі ми підключили всіх небайдужих рестораторів.


Перша зустріч була у парку, на нейтральній території — і на першу зустріч прийшло більше ста рестораторів. Для Ужгорода це дуже багато, тому що Ужгород аполітичний, тяжкий на підйом. Тому для нас це був сюрприз. Так і створилась наша рестораторська спільнота, із дуже розумних та небайдужих людей.


Формат співпраці із владою мене щиро здивував тим, наскільки влада виявилася комунікабельною: як швидко вони реагують, які вони відкриті і як вони нас чують. І я розумію, перед яким важким вибором вони опинилися: між фізичною безпекою регіону, і ця цінність найголовніша, та потребою бізнесу заробляти, що також важливо. Будь-якому керівнику зрозуміло, що важливо те і те. Тому я дуже вдячна я дуже вдячна голові Закарпатської ОДА Олексію Геннадієвичу Петрову за виваженій підхід.


Досвід із співпраці із владою у нас позитивний. Ми хотіли би співпрацювати і надалі, адже коронавірус закінчиться, а нам потрібно буде повертати у регіон туристів. Хотілося, щоб ця стресова ситуація стала точкою росту для нашої співпраці, розвитку регіону і пішла нам всім на користь.


Також я дякую Українській ресторанній асоціації за швидке включення у нашу проблему, за руку підтримки, за координацію. Це для нас дуже важливо".