Українська ресторанна асоціація звернулася до Державної податкової служби України щодо роз’яснення змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів та електронних документів. Наші основні питання стосуються роботи із програмним забезпеченням у ресторанах та впровадження нового чеку, а також того, як саме фіксувати алкоголь, проданий у коктейлях. І, звичайно, які штрафи доведеться сплачувати рестораторам, якщо вони не зможуть виконати вимоги Наказу Міністерства фінансів України № 329 від 08.06.2021.
Детальніше про проблему. Наказом Міністерства фінансів України № 329 від 08.06.2021 були затверджені зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що було затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13.
Вказаним Наказом № 329 від 08.06.2021, зокрема, внесено зміни до переліку реквізитів ФКЧ та затверджено нову форму такого чеку. Зокрема, Наказом впроваджено додатковий обов’язковий реквізит ФКЧ, а саме: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, яке зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).
При цьому Наказом передбачено, що до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Однак виконання вказаних вимог Наказу Міністерства фінансів України № 329 від 08.06.2021 у частині зазначення у ФКЧ цифрового значення штрих-коду марки акцизного податку у практиці пов’язано із значними проблемами.
1. Станом на 24 вересня 2021 року (тобто, за 6 днів до того моменту, коли виконання цих
вимог стане обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання), не всі реєстратори розрахункових операцій доопрацьовані таким чином, щоб забезпечувати можливості виконання всіх вимог до форми і змісту ФКЧ.
Програмне забезпечення, що використовується в ресторанній галузі не доопрацьовано та не дозволяє внести штриховий код акцизного податку для відображення в фіскальному чеку. Деякі версії програмного забезпечення РРО, не заборонені у використанні, не дозволяють вписати до фіскального касового чеку цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. При цьому мова йде не тільки про відсутність можливості внести відповідне значення шляхом сканування відповідного штрих-коду, а й шляхом внесення такого коду вручну, оскільки форма фіскального касового чеку досі не містить відповідного поля – рядку 9 (цифрове значення штрихового коду акцизної марки). Таким чином, суб’єкти господарювання позбавлені можливості внести відповідні дані через відсутність відповідного рядка.
2. У суб’єктів господарювання виникають істотні проблеми з реалізацією вимоги щодо
внесення штрихового коду марки акцизного податку під час продажу коктейлів, які містять у своєму складі декілька різновидів алкогольних напоїв. По-перше, виникає питання стосовно того, штриховий код марки акцизного податку якого саме алкогольного напою слід вносити до фіскального касового чеку у випадку, якщо коктейль містить декілька алкогольних напоїв. Так, згідно з роз’ясненням, що міститься в базі «ЗІР» Державної податкової служби України в розділі 109.02 при визначенні УКТ ЗЕД для алкогольних коктейлів необхідно керуватися таким правилом: алкогольні коктейлі відносяться до коду 22089069 («Інші напої, які містять спирт») товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності. Тобто, при визначенні УКТ ЗЕД суб’єкт господарювання не зобов’язаний вказувати УКТ ЗЕД усіх компонентів коктейлю, які входять до його складу. Однак
питання про те, цифрове значення штрих-коду марки акцизного податку якого саме алкогольного напою, що входить до складу коктейлю, повинен бути вказаний у ФКЧ, є незрозумілим. При цьому внесення цифрового значення штрих-коду марок акцизного податку всіх алкогольних напоїв, які входять до складу коктейлю, є значною мірою ускладненим у практиці надання ресторанних послуг через: (а) необхідність витрачання значного часу на це; (б) значну кількість відвідувачів ресторанів (особливо у вихідні та святкові дні).
По-друге, не зрозуміло, яким чином реалізувати вимогу щодо вказівки цифрового значення штрих-коду марки акцизного податку у тих випадках, коли на час виготовлення алкогольного коктейлю марка акцизного податку з тих чи інших причин зіпсована і непридатна для зчитування та введення її даних вручну. Зокрема, така ситуація має місце тоді, коли при виготовленні коктейлю використовується алкогольний напій із пляшки, яка вже є відкритою і була використана при виготовленні коктейлів до цього.
Так, у своїй індивідуальній податковій консультації від 06.09.2021 р. № 3347/ІПК/99-00-07-05-01-06 ДПС України роз’яснила, що при програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.
Однак виконати цю вимогу на практиці можливо лише під час продажу першого коктейлю, виготовленого одразу після відкупорювання відповідної пляшки алкогольного напою. При продажі наступних коктейлів, виготовлених після відкупорювання відповідної пляшки, виконати цю вимогу є практично не можливим.
Слід ураховувати, що:
(а) акцизна марка на алкогольний напій розміщується на кришці пляшок алкогольного напою; (б) при відкритті пляшки алкогольного напою акцизна марка розривається, що унеможливлює зчитування її штрих-коду як в автоматичному режимі (за допомогою сканера), так і вручну;
(в) оскільки алкогольні коктейлі містять невелику кількість алкогольного напою окремих видів (в межах 50-70 грам кожного алкогольного напою), відкупорені пляшки алкогольних напоїв використовуються і при виготовленні наступних алкогольних коктейлів;
Таким чином, при реалізації алкогольних коктейлів, виготовлених після відкупорювання
відповідної пляшки алкогольного напою, внесення цифрового значення штрих-коду акцизної марки цього алкогольного напою до ФКЧ на відповідний коктейль є технічно і фактично неможливим, оскільки така марка вже є зіпсованою (порваною).
3. З урахуванням проблем реалізації вимог Наказу № 329 від 08.06.2021, наведених вище, виникає питання про те, чи нестиме суб’єкт господарювання, що порушив вимогу стосовно вказівки в ФКЧ цифрового значення штрих-коду марки акцизного податку, відповідальність і яка відповідальність за це передбачена.
Виходячи з вищенаведеного, УРА попросила надати роз’яснення щодо наступних питань:
1. Як здійснюється оформлення цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку на фіскальному чеку?
2. Як коректною вводити цифрове значення штрихованого коду марки акцизного податку на фіскальному чеку? В якій послідовності, в якому вигляді на виході це повинно відображатися у фіскальному чеку?
3. Чи зобов’язані суб’єкти господарювання вносити до фіскального касового чеку цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, якщо версія внутрішнього програмного забезпечення використовуваного ними РРО не забезпезпечує можливості внесення таких даних, а саме, не містить рядка 9 (цифрове значення штрихового коду акцизної марки) після 01.10.2021? Яким має бути порядок дій суб’єкта господарювання, якщо розробник програмного забезпечення до 01.10.2021 року не забезпечить технічну можливість введення цифрового значення штрихованого коду марки акцизного податку на фіскальному чеку?
4. Чи несуть суб’єкти господарювання відповідальність за невнесення до фіскального касового чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у зв’язку з незабезпеченням версії внутрішнього програмного забезпечення використовуваного ними РРО такої можливості, а саме, відсутністю рядка 9 після 01.10.2021?
5. Цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку якого саме алкогольного напою зобов’язаний вносити до фіскального касового чеку суб’єкт господарювання у випадку продажу ним коктейлю, що містить декілька різновидів алкогольних напоїв?
6. Чи несе суб’єкт господарювання відповідальність у випадках внесення ним штрихових кодів марки акцизного податку не всіх алкогольних напоїв, що входять до складу коктейлю? Якщо так, то яку саме відповідальність несе такий суб’єкт господарювання і якою саме нормою чинного законодавства вона передбачена?
7. Чи зобов’язаний суб’єкт господарювання вказувати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку алкогольного напою, що повторно використовується при виготовленні коктейлів після відкупорювання пляшки відповідного алкогольного напою, якщо марка акцизного податку на такій пляшці зіпсована у зв’язку з відкупорюванням і цифрове значення на ній не може бути ані зчитане, ані введене вручну?
8. Якщо суб’єкт господарювання зобов’язаний вказувати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку алкогольного напою, що повторно використовується при виготовленні коктейлів після відкупорювання пляшки відповідного алкогольного напою, то яким чином такий суб’єкт господарювання зобов’язаний вносити цифрове значення такого штрихового коду, якщо марка акцизного податку на такій пляшці розірвана у зв’язку з відкупорюванням і цифрове значення на ній не може бути ані зчитане, ані введене вручну?
9. Чи несе суб’єкт господарювання відповідальність за невнесення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку алкогольного напою, якщо це сталося у зв’язку із зіпсуттям (зокрема, розірванням) марки акцизного податку і неможливістю зчитування цифрового коду або введення його вручну, яке сталося після відкриття пляшки і використання відповідного алкогольного напою повторно при виготовленні наступних коктейлів? Чекаємо відповіді на наші питання, адже відсутність таких роз’яснень може призвести до
накладення на суб’єктів господарювання кабальних штрафних санкцій територіальними підрозділами Державної податкової служби.
Comments